Ольга Кобилянська народилася 27 листопада 1863 р. у містечку Гура-Ґумора (сучасна назва Гура-Гуморулуй) на півдні Буковини (територія сучасної Румунії) у родині дрібного службовця. Батько письменниці, Юліан Кобилянський, народився в Галичині й належав до шляхетного роду, який мав герб і походив із Наддніпрянщини. Мати Ольги, Марія Вернер, походила з німецької родини, яка дала німецькій літературі поета-романтика Захарія Вернера. Будучи німкенею, з любові до свого чоловіка Марія Вернер вивчила українську мову, прийняла греко-католицьку віру та виховувала дітей у пошані й любові до свого українського коріння. У багатодітній родині, де було

Майбутній письменник народився 25 листопада 1838 року в Стеблеві на Черкащині в родині потомственого священика. Батько був суворий і темпераментний, проповідник і просвітитель, шанував козаччину й Шевченка. Мати неписьменна, але чутливої душі: не могла дослухати до кінця житія якогось святого й плакала, а малий Іван услід за нею. Коли Івану йшов 13-й рік, його мати померла. Вона двічі народжувала двійню і це підірвало її здоров’я.

21 листопада ми відзначаємо День Гідності та Свободи, встановлений Указом Президента України Петра Порошенка № 872/2014 «Про День Гідності та Свободи» від 13 листопада 2014 року «… з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року – лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору…».

Сьогодні. 20 листопада 2022 року, відзначається Всесвітній день дитини – свято взаєморозуміння та підтримки діяльності, спрямованої на забезпечення благополуччя дітей зі всього світу.

«Діти мають залишатись дітьми, перш ніж стати дорослими, а наш з Вами обов’язок – зробити все можливе, щоб вони зростали в комфортних умовах. Відповідно до Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю та Конвенцію про права дитини, кожна дитина має право на освіту, здоров’я, належну медичну

Вітаємо з Днем студента!

Бажаємо яскравих буднів, веселих друзів, продуктивного навчання, успішних іспитів, зданої сесії, лояльних викладачів.

Нехай студентські роки стануть найбільш незабутніми і крутими, принесуть знання, диплом, надійну дружбу і позитивні враження!

Звичайно ж - МИРНОГО НЕБА! ❤️

А в бібліотеці коледжу окрім книжкової виставки кожен відвідувач отримав солодке вітаннячко!

16 листопада – Міжнародний день толерантності

Його запровадили у 1996 році за рішенням Генеральної Асамблеї ООН.

        У Декларації йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри.

        Розуміння толерантності не однакове в різних культурах, тому що залежить від історичного досвіду народів. У англійців толерантність розуміють як готовність і здатність без протесту сприймати іншу особистість, у французів – як свободу іншого, його думок, поведінки, політичних та релігійних поглядів. У китайців бути

Астрід Ліндгрен - всесвітньо відома шведська письменниця, з-під пера якої вийшли такі світові шедеври, як «Пеппі Довгапанчоха», «Малюк і Карлсон», «Брати Левине серце», «Міо, мій Міо». Розповіді Астрід Ліндгрен розраховані на дітей молодших та середніх вікових груп. Як зізналася сама письменниця, метою її творчої діяльності було допомогти дітям, які зазнали на собі неподобство поганого виховання. Казки цього автора вселяють в юні серця безмежне тепло і любов, які зазвичай адресуються турботливою мамою своєї дитині. Купити книги Астрід Ліндгрен варто як для дітей, так і для дорослих читачів.

Авторитет письменниці був настільки великий, що до її думок прислухалися перші особи уряду Швеції. Будучи незадоволеною політичним курсом правлячої еліти, вона організувала великомасштабний пікет в 1976 році, який допоміг сформувати на парламентських виборах ефективну опозицію. Незважаючи на свої можливості,

Остап Вишня (справжнє ім’я – Павло Михайлович Губенко) – новеліст, сатирик, засновник жанру «усмішок» в українській літературі, редактор та сценарист ВУФКУ, член літературних об’єднань «Плуг» і «Гарт», офіцер медичної служби УНР.

Народився письменник 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва, що на Полтавщині, у багатодітній родині. Після закінчення в 1907 р. Київської військово-фельдшерської