Максим Рильський народився у заможній сім’ї відомого етнографа та громадського діяча Тадея Рильського. На час народження сина – 19 березня 1895 року, батькові було вже 54 роки, походив він із заможного польського поміщицького роду. Для батька це був другий шлюб. Його матір Меланія Федорівна, була простою селянкою з села Романівки, яку читати й писати навчив чоловік.
Батьки назвали сина на честь українського героя — Максима Залізняка.Старших синів назвали на честь Богдана Хмельницького та Івана Мазепи. Максим був наймолодшим сином. Іван та Богдан були старші нього на 15 та 13 років.
Його з дитинства оточували представники інтелігенції. Батько вчив Максима читати й писати українською, що було тоді нетиповим явищем, адже у школах викладали тільки російською. Саме батько навчив Максима любити рідну природу та книги.
Родина Рильських була однією з тих небагатьох сімей інтелігентів (можна назвати ще родини Лисенка, Старицького й Косачів) у Києві, де розмовляли українською мовою, не переходячи на російську навіть при гостях, а це вже була громадянська позиція.
Коли Максиму було 8 років, помер його батько. Матір сама була змушена забезпечувати сім’ю. Вона прагнула дати синам найкращу освіту.
Першою книгою, яку прочитав хлопчик, став “Робінзон Крузо” Даніеля Дефо у перекладі Бориса Грінченка.
Рильський почав писати рано, перший вірш було надруковано, коли йому було лише 12 років.
Перша юнацька збірка Максима Рильського «На білих островах» вийшла у 1910 р. Це була ще поезія початківця, але вже тоді він вправно володів словом, хоча йому було лише 15 років. До збірки входило 57 поезій.
Взірцями для Рильського були Шевченко, Міцкевич і Пушкін.
Рильський чудово грав на фортепіано. Музики вчив його сам Микола Лисенко, батьків друг, у родині якого він довгий час жив. Максим Тадейович назвав композитора “сонцем української музики” й присвятив йому кілька віршів.