Цвейг Стефан (1881-1942 рр.) – новеліст, романіст, поет, автор літературних біографій. Народився у Відні в сім'ї багатого єврейського купця, який володів текстильною мануфактурою. Закінчивши Віденський університет, вирушив до Лондона, Парижа, подорожував Італією та Іспанією, відвідував Індію, Індокитай, США, Кубу, Панаму.

Солідний стан батьків дозволяє легко видати першу книгу — «Срібні струни» (1901 р.). Цвейг ризикнув надіслати першу збірку віршів своєму кумиру — великому австрійському поетові Райнеру Марію Рільке. Той надіслав у відповідь свою книгу. Так почалася дружба, що тривала аж до смерті Рільке. Новели Цвейга - "Амок", "Збентеження почуттів", "Шахова новела" - зробили ім'я автора популярним у всьому світі. Вони вражають драматизмом, захоплюють незвичайними сюжетами і змушують розмірковувати над мінливістю людських доль.

Романи із сучасного життя Цвейгу не вдавалися значно менше. Він це розумів і до жанру роману звертався нечасто. Це «Нетерпіння серця» і «Куд перетворення», надрукований німецькою вперше через сорок років після смерті автора, 1982 р. Цвейг нерідко писав на стику документа та мистецтва, створюючи захоплюючі життєписи Магеллана, Марії Стюарт, Еразма Роттердамського, Жозефа Фуше, Бальзака, Марії Антуанетти. Письменник завжди віртуозно працював із документами, виявляючи у будь-якому листі чи мемуарах очевидця психологічне підґрунтя. Сюди можна віднести і такі твори «Три співаки свого життя» (Казанова, Стендаль, Толстой), «Боротьба з демоном» (Гельдерлін, Клейст, Ніцше).  

Останні роки життя Цвейга - роки поневірянь,  він біжить із Зальцбурга, обираючи тимчасовим місцем проживання Лондон. Потім вирушив до Латинської Америки (1940 р.), переїхав до США, але невдовзі вирішив оселитися у невеликому бразильському місті Петрополіс, розташованому високо у горах.

22 лютого 1942 р. Цвейг пішов із життя разом із дружиною, прийнявши велику дозу снодійного.

 В бібліотеці коледжу презентовано книжкову виставку його творів, з якою може ознайомитися кожен охочий.