Григорій Федорович Квітка — засновник прози в новій І українській літературі. Народився 29 (18) листопада 1778 р. в слободі Основа, що на Харківщині, у родині відомих на всю Слобідську Україну дворян. Предки письменника належали до стародавнього козацько-старшинського роду. На Харківщині Квіткам належало багато земель, численні маєтності. Предки Григорія брали активну участь у громадському та релігійному житті міста, були у своєму краї щедрими благодійниками.
Дитинство письменника пройшло в родовому маєтку. З сім’єю Квіток був добре знайомий Григорій Савич Сковорода, він неодноразово гостював у них. Поета-філософа тут дуже шанували, а малий Григорій вивчав напам’ять твори великого мудреця. Філософські погляди Г. Сковороди вплинули також на формування світогляду Г. Квітки, він близько сприйняв сковородинську ідею служіння народові.
Майбутній письменник бере активну участь у створенні Харківського професійного театру, благодійного товариства, інституту шляхетних дівчат, Харківської губернської бібліотеки. У 1812 р. Г. Квітка обіймає посаду директора Харківського приватного театру, із захопленням здійснює режисуру вистав. Любов до театру письменник проніс через усе своє життя, про що свідчить його звернення до драматичних жанрів у власній творчості.
Г. Квітку захоплювала також журналістська діяльність. Окрім того, що надсилав дописи в тогочасні журнали, він ініціював також видання першого в Україні науково-літературного журналу «Украинский вестник», харківських альманахів «Утренняя звезда», «Молодик», першої збірки українських прислів’їв і приказок.
Енергійний і небайдужий, Г. Квітка в різні роки життя виконував також обов’язки судді, повітового предводителя дворянства. Така активність письменника пояснюється його переконаннями, що зміни в країні можливі лише завдяки широкій культурно-просвітницькій діяльності.
Як і багато українських дворян, які мовою спілкування і листування обрали російську, перші художні твори Г. Квітка почав писати саме нею. У 1816 р. в журналі «Украинский вестник» надруковано його «Листи Фалалея Повинухина». Наступні десять років — пошук власного стилю в російській прозовій літературі. Протягом 20-30 рр. XIX ст. письменник створює також кілька драматичних творів російською мовою. Але на чужій літературній ниві зерна творчості не проросли талановитими паростками.
Тому, набувши досвіду літературної діяльності російською мовою, Г. Квітка в 30-40 рр. XIX ст. випробовує свої сили в українській літературі.
Для своїх україномовних творів Г. Квітка обирає псевдонім Основ’яненко. «Взял себе прозвище по месту жительства; живу на Основе; и так, да буду Основяненко», — пояснював він вибір псевдоніма в одному зі своїх листів. У 1834 і 1837 рр. надруковано дві книжки під назвою «Малороссийские повести, рассказанные Грыцьком Основьяненком».
Твори Г. Квітки-Основ’яненка поділяються на дві групи: бурлескно-реалістичні («Салдацький патрет», «Пархомове снідання», «Підбрехач», «Купований розум», «Конотопська відьма») та сентиментально-реалістичні («Маруся», «Козир-дівка», «Сердешна Оксана»). Для створення гумористично-сатиричних творів письменник часто використовує народний анекдот, який розгортає в невелику художню картинку. Деякі з них мають виразний бурлескний характер. У своїх сентиментально-реалістичних повістях автор одним із перших у європейській літературі художньо осмислював життя народу. Вони позначені великою повагою до людини, моралізаторством і зверненням до чуттєвого досвіду читачів.
У драматургії Г. Квітка-Основ’яненко продовжив літературну традицію, започатковану І. Котляревським. Його перу належать і досі популярні комедії «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик», «Бой-жінка». Про інтерес до художнього надбання письменника в Україні та Європі свідчить той факт, що твори Г. Квітки були популярними по всій Росії, а його повість «Сердешна Оксана» в 1854 р. перекладено й опубліковано французькою мовою в Парижі. Пізніше з’явилися також переклади його повістей та оповідань польською, болгарською, чеською та іншими мовами.
В бібліотеці коледжу презентовано книжкову виставку присвячену життю та творчості Г.Квітки-Основ'ненка. Пропонуємо вашій увазі відеоролик присвячений життю та творчості письменника:
