Щороку 2 квітня уся всесвітня спільнота відзначає День дитячої книги. Це свято привертає увагу всіх дітей та їхніх батьків до надзвичайної важливості книжки в житті юних читачів. Адже саме вона відкриває малятам двері у великий та незнайомий світ, знайомить з невідомими раніше істотами, розкриває таємниці життя, сприяє становленню особистості.
Свято вирішили відзначати 2 квітня, тому що в цей день народився автор улюблених дитячих казок – Ганс Крістіан Андерсен.
Ідея виокремити спеціальний день для популяризації книги серед юних читачів належить німецькій письменниці, авторці творів для дітей та активній громадській діячці – Еллі Лепман. Саме вона є засновницею Міжнародної ради з дитячої книги, за рішенням якої у 1967 році було впроваджено День дитячої книги. З перших днів це рішення було позитивно сприйняте в різних куточках світу, а свято відразу набуло всесвітнього значення.
Перша друкована дитяча книга в Україні з’явилася в 1574 році. Це було навчальне видання під назвою «Руська граматика, або Буквар». Підручник видав перший український книговидавець Іван Федоров у львівській друкарні. До складу видання увійшла абетка, а також зразки та вправи читання. В ці часи здебільшого випускалися навчальні дитячі книги. А вже у 18 столітті починають виходити книги для читання.
Відомими дитячими письменниками тих часів були Іван Максимович, Ігнатій Максимович, Іван Пашковський, Григорій Сковорода тощо. У своїх оповіданнях для молоді Іван Максимович торкається морально-етичних тем, а от його брат Ігнатій захоплюється написанням од. Юнаки та дівчата захоплювалися поезією Івана Пашковського, який любив пожартувати та часто писав про перші юнацькі почуття та захоплення. Вперше просвітницькі ідеї в дитячій літературі з’явилися завдяки Григорію Сковороді. Його відомі дитячі твори: «Ой пташино-жовтобоко», «Гей, поля, поля зелені», різноманітні байки, епіграми тощо.
Величезний вклад у розвиток дитячої української книжки зробив Іван Франко. Під кінець 18-го – на початку 19-го століття виходять казки та оповідання для маленьких читачів. Автор не просто пише казки, а намагається скерувати дитячу уяву від казкових героїв та подій до реалій справжнього життя. Франкові оповідання розповідають про життя простих сільських дітей – «Малий Мирон», «Грицева шкільна наука», «Під оборогом», «Олівець» та багато інших. Діти з захопленням зачитувались казкою «Лис Микита».
Запрошуємо на знайомство з дитячими книгами, що має бібліотека коледжу й пропонує перечитати й дорослим: ВІДЕО
