«Він був одним, може єдиним  справі великими українським  прозаїком, не в тому сенсі, що не писав віршів, а тому сенсі, що його проза була справді прозою».

Юрій Шерех

    Валер'ян Підмогильний український письменник, один з найвідоміших представників Розстріляного Відродження.

    Народився 2 лютого 1901 року в селі Чаплі. Сім'я Підмогильного була досить бідною, але хотіла, щоб діти здобули освіту. Валер'ян ходив у церковно-школу, а пізніше в Катеринославське реальне училище. Згодом письменник вивчав математику і юриспруденцію в університеті, проте так і не отримав вищу освіту. Підмогильний заробляв собі на життя викладанням і роботою у видавництвах. Величезний вплив на автора зробило знайомство з Петром Єфремовим, братом відомого критика і політичного діяча Сергія Єфремова. Саме він написав першу серйозну рецензію, присвячену творчості Підмогильного. У 1921 році він переїхав до Києва. У цьому ж році він одружився на Катерині Червінської, актрисі Театру юного глядача. На цьому етапі письменник потрапляє в літературне середовище міста, багато пише і видається, стає членом різних письменницьких асоціацій та угруповань.

    Написання книг для Підмогильного було особливої практикою. Як виходець із села, він відчував потребу не просто влаштуватися в місті, але також отримати значимість. Мотив завоювання міста описаний в деяких книгах письменника, зокрема, в романі “Місто” був багато в чому автобіографічним. Письменникові було важлива думка та відгуки, про написані ним твори. Завоювання міста, яке здійснював головний персонаж роману, вивчався біографами і критиками. Відомо, що багато персонажів твору мають своїх прототипів. У 1931 році письменник переїхав до Харкова, де він займався перекладом класиків французької літератури, а також сподівався на кращі умови публікації його творів.

    Через 3 роки, коли почалися репресії проти інтелігенції, його заарештували і заслали на Соловки. Валер'яна Підмогильного розстріляли в 1937 році разом з іншими мучениками режиму. У 1956 році його реабілітували.