«Як не горю – я не живу. Як не люблю – я не співаю»/до 131 річниці від д.н. П.Тичини/

Нині уродини напрочуд ніжного українського поета — Павла Тичини.
Павло Григорович народився 27  січня  1891 року (таку дату народження дає Українська Радянська Енциклопедія) в селі Пісках Козелецького повіту на Чернігівщині в багатодітній родині церковнослужителя. Навчався в початковій школі, потім в духовній семінарії в Чернігові. Під час навчання співав у семінарському, а згодом у міському хорі.

Уже в 1906 році, коли йому було лише 15 років, почав писати перші твори. А в 1912 в журналі «Літературно-науковий вісник» уперше був надрукований його вірш «Ви знаєте, як липа шелестить…».

У 1913 році молодий поет вступив до Комерційного інституту та переїхав до Києва. Павло навчався та водночас працював. Був обліковцем Чернігівського губернського земства, підробляв помічником хормейстера в театрі М.Садовського, завідувачем відділу хроніки газети «Нова рада», редактором журналу «Світло».

У 1917 році, коли українці боролися за незалежність, поет також був активним учасником руху за національну свободу. Ці події були відображені у його творах.

«Сонячні кларнети» – перша збірка Павла Тичина, яка була опублікована 1918 року.

У 1923 році поет переїздить до Харкова (на той час столиця України). У різний час поет входив до таких організацій, як «Гарт» і ВАПЛІТЕ.

З 1923 по 1934 рік був співредактором журналу «Червоний шлях».

Із розгортанням масових репресій проти української інтелігенції П. Тичина видав ідеологічно «правильну» збірку «Партія веде» (1934), у якій уславив комуністичну владу.

У 1934 році повертається до Києва та поселяється в будинку письменників Роліт. У 1936-1943 роках очолює Інститут літератури.

У липні 1941 Тичину було евакуйовано з майже 400 академіками та іншими науковими працівниками Академії наук УРСР до Уфи. Там Тичина очолював Інститут літератури імені Тараса Шевченка.

1943 – 1948 рр. – міністр освіти УРСР.

З 1953 до 1959 був головою Верховної Ради УРСР, заступником голови Ради Національностей.

Життя Павла Тичини обірвалося 16 вересня 1967 року в Києві.

В читальній залі бібліотеки Богуславського гуманітарного фахового коледжу імені І.С.Нечуя-Левицького презентовано книжкову виставку  «Як не горю – я не живу. Як не люблю – я не співаю(П.Тичина)», а за участі Соловйової Вікторії підготовлено відеоролик:

131 річниця від дня народження Павла Тичини

Приємного перегляду!

КЗ КОР "БОГУСЛАВСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ
імені І.С.Нечуя-Левицького"

Офіційний сайт коледжу

Адреса: 09701, Київська область,
м.Богуслав, вул.Возз'єднання, 17
E-mail: info@bgc.edu.ua

Тел./факс: (04561) 4-28-86,
МТС: (066) 080-73-26,
Life: (093) 052-34-00

 
© КЗ КОР "Богуславський гуманітарний фаховий коледж імені І.С. Нечуя-Левицького" 2026.

Search