22 жовтня кожного року, починаючи з 1998-го, планета відзначає Всесвітній день людей з вадами мовлення. Від проблем з мовленням можуть страждати і діти, й дорослі люди. Перші - через особливості розвитку щойно сформованого мовного апарату. Другі - після отриманих фізичних чи психологічних травм. Людині, обмеженій у можливості усно виражати свої думки, важко дається комунікація з оточуючими. Існує багато розладів мовлення, але одним з найпомітніших та найтяжчих вважається заїкання або логоневроз - порушення плавності, ритму та організації мовлення. За різними даними, від заїкання в світі страждає від 1 до 5% населення.
Згадки про заїкання відомі з найдавніших історичних часописів. Від цієї вади страждали деякі єгипетські фараони, персидський цар Батт, можливо, пророк Моїсей (історик Геродот описав його дефект мовлення, схожий на заїкання). До цієї компанії долучилися також римський поет Вергілій, Ісаак Ньютон, Вінстон Черчилль, Льюїс Керролл, Мерилін Монро, Ентоні Хопкінс, Брюс Вілліс та інші відомі люди.
Цікавою є історія про заїкання Демосфена, відомого філософа, оратора та політичного діяча давніх Афін, який жив у 4 столітті до нашої ери. Він сильно заїкався, внаслідок потерпав від образ і тому вирішив будь-що позбутися своєї вади. Демосфен набирав до рота багато камінців і виходив на морський берег. Там він намагався говорити, причому голосніше, ніж шуміли хвилі. Завдяки довгим та наполегливим заняттям філософ нарешті зміг говорити вільно.
Медицина віддавна намагалася встановити причину та знайти ліки від заїкання. У давні часи та в середньовіччя цей дефект мовлення лікували цілющими травами, мінералами, та навіть робили людям небезпечні операції - надрізи язика та видалення мигдалин. Звісно, це не допомагало.
Серйозно вивчати явище логоневрозу почали лише у XX столітті. Причина його виникнення точно не встановлена й дотепер. Але сучасна наука вважає, що це може бути збіг генетичних та неврологічних особливостей. Заїкання може з’явитися в людини також після інфекційних хвороб та захворювань центральної нервової системи.
Люди, що страждають від логоневрозу, часто бояться заговорити, вони відчувають тривогу, мають занижену самооцінку. Ці фактори можуть призвести навіть до виникнення соціофобії. Сучасне лікування заїкання полягає в комплексній роботі різних спеціалістів - логопеда, невролога, психолога, фізіотерапевта. Поєднання корекційних та лікувальних методів дає позитивні результати.
Логопедична практика доводить, що запорукою успішного подолання мовленнєвих порушень у дітей є своєчасне виявлення мовленнєвої патології, її класифікація та чітка системна організація корекційно-розвиткової роботи. Чим раніше буде розпочато корекційну роботу із дитиною, тим більша гарантія того, що порушення виправляться якісніше. І не буде негативних нашарувань в майбутньому.
В бібліотеці Богуславського гуманітарного фахового коледжу презентовано книжкову виставку присвячену Всесвітньому дню людей з вадами мовлення
