«Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди; Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть!...» (І.П.Котляревський) /до 255-річчя від д.н. І.П. Котляревського/

Іван Петрович Котляревський народився 9 вересня 1769 р. в Полтаві у родині канцеляриста міського магістрату. У 1789 р. Котляревські внесені до списку дворян. Хлопець навчався в Полтав­ській духовній семінарії, служив у Новоросійській канцелярії в Полтаві, учителював у поміщиць­ких сім’ях Золотоніського повіту; вивчав фольклор та звичаї народу. Протягом 1796-1808 рр. І.  Котляревський перебував на військовій службі, у 1806-1812 рр. брав участь у російсько-туре­цькій війні.

У Петербурзі без відома Котляревського стараннями колезького асесора М. Парпури у 1798 р. виходить у перших трьох частинах «Енеида, на малороссійскій языкъ перелиціованная И. Котляре- вскимъ». Згодом, у 1808 р., книговидавець І. Глазунов повторив це видання. У 1809 р. Іван Котля­ревський сам готує до друку і видає в Петербурзі поему «Вергилиева Энеида,

на малороссийский язык переложеная И. Котляревським» у чотирьох частинах. На титулі містилося авторське заува­ження: «Вновь исправленная и дополненая противу прежних изданий».

І. Котляревський 1810 р. вийшов у відставку в чині капітана, став наглядачем Будинку для ви­ховання дітей бідних дворян (у Полтаві). На цій посаді перебував майже до кінця життя. У 1812 р. він сформував український козацький полк на війну з Наполеоном. У 1813-1814 рр., виконуючи воєнні доручення, виїжджав у ставку російської армії в Дрезден, Петербург, Кременчук. У 1818р. став членом масонської ложі «Любов до істини», був обраний членом Харківського товариства любителів красного письменства.

Іван Котляревський у 1818-1821 рр. працював директором Полтавського театру. Сприяв ви­купу з кріпацтва актора М. Щепкіна.

У 1819 р. написав драматичні твори «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник».

У 1821 р. Котляревський став почесним членом петербурзького Товариства любителів росій­ської словесності, був скарбником і книгохранителем Полтавського відділення Російського біблій­ного товариства. У 1827-1835 рр. І. Котляревський був попечителем Полтавського благодійно- лікувального закладу.

Іван Петрович Котляревський помер 10 листопада 1838 р. Похований у Полтаві. Смерть зачи­нателя нової української літератури була великою втратою для всієї України. «Все сумує», — ска­зав молодий Тарас Шевченко у вірші «На вічну пам’ять Котляревському», в якому пророкував безсмертя авторові «Енеїди»:

Будеш, батьку, панувати,

 Поки живуть люди,

Поки сонце з неба сяє,

Тебе не забудуть!  

Творча спадщина І. Котляревського — це поема «Енеїда», п ’єcu «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», послання-ода «Пісня на новий 1805 год пану нашому і батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну», переклад російською мовою уривків із праці Дюкела «Євангельські роздуми, розподілені на всі дні року...», переспів вірша давньогрецької поетеси Сапфо «Ода Сапфо». 

 Івана Петровича Котляревського вважають зачинателем нової української літератури.

Пропонуємо вашій увазі цікаві факти про Івана Котляревського

  1. «Енеїда» Котляревського була в бібліотеках найвідоміших людей того часу. Навіть у бібліотеці Наполеона.
  2. Народився у Полтаві, в сім’ї канцеляриста. Закінчив Полтавську духовну семінарію та працював канцеляристом і домашнім учителем у сільських поміщицьких родинах.
  3. Іван Котляревський не був одружений. Дослідники твердять: через нещасливу любов у юності, коли дівчина Марія, в яку він закохався у 25 років, йому відмовила. Після того він пішов до армії.
  4. Служив у Сіверському карабінерському полку, брав участь у російсько-турецькій війні, знався на військовій справі.
  5. Під час походу Наполеона І Бонапарта сформував на Полтавщині 5 український козацький полк.
  6. Був директором Полтавського вільного театру.
  7. Входив до складу Полтавської масонської ложі «Любов до істини».
  8. Сприяв викупові з кріпацтва українського і російського актора Михайла Щепкіна.
  9. Віддав 25 років службі на посаді директора дому виховання дітей бідних дворян у Полтаві.
  10. Прямих нащадків Котляревський не залишив. Перед смертю відпустив на волю кріпаків, а дім на горі в Полтаві заповів своїй економці, Мотрі Векливечивій, унтер-офіцерській вдові.

Традиційно, в бібліотеці коледжу презентовано книжкову виставку присвячену життю та творчості видатного письменника:

 

 

 

КЗ КОР "БОГУСЛАВСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ
імені І.С.Нечуя-Левицького"

Офіційний сайт коледжу

Адреса: 09701, Київська область,
м.Богуслав, вул.Возз'єднання, 17
E-mail: info@bgc.edu.ua

Тел./факс: (04561) 4-28-86,
МТС: (066) 080-73-26,
Life: (093) 052-34-00

 
© КЗ КОР "Богуславський гуманітарний фаховий коледж імені І.С. Нечуя-Левицького" 2026.

Search