Живе у серці світла Берегиня

Душі моєї таїна свята

Я з нею йду по світу, мов богиня,

Наївна й мудра, горда і проста.

                          Т.Сінченко

Хто ж вона, ця жінка, з яких витоків черпає « душі своєї неземну красу» і сили?

Відповідь на це запитання знаходимо в записниках поетеси: « Я з того краю, де живуть щедрі душею, багаті на пісню і вроду, залюблені у свою працю люди, де древній Богуслав задивився в чисті води Росі, заслухався в її вічну пісню…»

Зі слів Тетяни Сінченко, знаємо, що вона вважає себе богуславчанкою.

Народилася 15 квітня 1944 року в селі Великі Дмитровичі Обухівського району. Мешканці м. Богуслава знали Т.С. Сінченко і як громадського діяча, адже впродовж 1985-2001 років вона очолила районну жіночу Раду, входила до складу постійних комісій Богуславського райвиконкому з питань освіти, науки, культури та охорони здоров’я. Була народним засідателем Богуславського районного суду.

Попри нелегку щоденну громадську й педагогічну діяльність Т. Сінченко намагалася перетворити світ довкола себе в поезію. Вона була неповторною ведучою багатьох загальнорайонних свят і заходів, лауреатом Республіканського конкурсу читців, співала в районному Народному хорі, який, зокрема, виконував і пісні, створені на її слова. Вірші поетеси звучали на урочистих вечорах, зустрічах, друкувалися в районній газеті «Вісті Богуславщини», краєзнавчому альманасі «Одна рідному краю» та у трьох виданих пізніше книгах «З любов`ю і болем», «Вам, дітки слухняні, від бабусі Тані», «Я так живу».

Тетяна Сінченко здійснила вагомий внесок у розвиток освіти Київщини, збагатила оригінальними поетичними творами вітчизняну мистецьку палітру. Заслуговує на увагу її громадсько-культурницька діяльність, що була спрямована на задоволення інтересів і соціальних потреб мешканців м. Богуслава та Богуславського району.

Бібліотекар Серба Тетяна разом з студентами коледжу, Бузинною Віталіною та Салатою Яною, підготували відео-вітання присвячене життю та творчості відомої поетеси: ВІДЕО-ВІТАННЯ